Повірив якби в тотеми -
Твоїм був би вовк, напевно.
Аж змінюють колір очі
На жовтий - звіриний, вовчий -
Наводиш приціл.
Хтось нині у теплому домі,
Та затишок рабством відгонить .
Хтось радий заповнити шлунок,
Тобі панські крихти - це трунок:
Свята воля - ціль.
Згадалися дні минулі:
Дівочі вуста припухлі
Зі смаком достиглої вишні,
Той шепіт гарячий: «Залишся!»
Та вітру навстрІч
Шлях випав тобі. Тож віднині
Свобода - і мати, й дружина.
Поправивши ремінь рушниці,
Ти підеш один. Без вовчиці.
У зоряну ніч.
написано під враженням від книги Сергія Деркача про Айдар. І трохи власного досвіду спілкування з деякими людьми. Ну і фантазії, звісно Рада бачити у себе на сторінці!
Рада бачити у себе на сторінці!
