(присвячення Б.Б.)
Закохана у світ ця жінка дивовижна,
Блакитні очі тішать чашечки тюльпанів,
Для неї цвіт картоплі, ніби квітне вишня,
Як молоко парне, тумани на світанні…
Вона щоденно обирає різні ролі -
У зорану ріллю зерно пшеничне сіє,
Танцює в полі з вітром на роздоллі,
Весь час про щось казково-феєричне мріє…
Гарбуз звичайний на городі - кінь буланий,
Як душ, рясне весняне сонячне проміння,
Для неї ліс дрімучий - світ обітований,
Який від хаосу рятує безгомінням…
