Земля моя свята, оспівана піснями,
Де солов'ї в гаях, де золоті хліба.
Де хатки чепурні, де перше слово – мама,
Де воля над усе і мир, і благодать.
Лебідонько моя, красуне, Україно,
Оспівана земля поетами не раз…
Тут вишита хрестом, моя свята, родина,
Єдиний у житті моїм дороговказ.
Тополі край села, калина біля хати,
Високі журавлі, що п’ють із джерела.
І зорі в небесах, як золоті дукати,
І стежка споришева, що під поріг лягла.
В тобі лежить моя зарита пуповина,
Тут піт моїх батьків і сльози від обід…
Тут хлібом золотим обдарена родина,
І всі, хто тут живе, свій залишає слід.
Дай, Боже, щоб кожен це усвідомлював і так цінував!.. 
