А я – це музика. Ти чуєш?
А я – це муза, зрозумій.
У мене сонечко гостює,
І кличе місяць-чародій.
І справді, важко зрозуміти,
Бо я космічна і земна.
Перекладаю мову квітів,
І подруга – зима й весна.
Людину часто наскрізь бачу,
Від цього смутку – через край.
І серце музикою плаче,
Та ти не бійся. Не втікай.
Намолене моє терпіння.
Я – вічність. Та, що не зника.
Душа моя чека спасіння
В твоїх наляканих руках.
Поезія... 
