Тиша в домі, за вікном,
Ллється дощ, гримить гроза.
Чорне небо ослабить сон,
Тільки в домі я одна.
Тиша ця і злить й лякає,
Я сховаюсь від грози.
Дощ на землю килимом лягає,
Ковдрою джерельної води.
Згодом стихне вітер й грози,
Й сонечко зігріє душу.
Я під ковдрою, стираю сльози,
Я одна і бути одна мушу.
