Ну що ж, я маю прикру новину, та, дякувати Богу, лиш одну: мій мозок переможений в двобої, а сердце знов звика до болю. То біль не зради й не розлуки, він не заламує нестерпно руки. То боляче кричить моя душа - кохання нерозділене вона знайшла.
ID: 722466 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 09.03.2017 10:30:31 © дата внесення змiн: 09.03.2017 10:30:31 автор: Мозговий
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie