В палацах буденної долі
Обожнюю радісні миті
Займаючи бажані ролі
Мандрую крізь двері відкриті
Обожнюю лиця знайомі
і в голосі друзів – відкритість
Дарунки природи ранкові
Ураз надихають на щирість
Обожнюю все, що навколо
І навіть ту сіру буденність
Бо лиця знайомі до болю
Фарбують усмішкою день мій.