Скуйовджені шляхи-дороги
Вже не ведуть у світлий рай
Нині високими стали пороги
Розлили біль свій через край
А ще недавно було тепле літо
Коханням розливалися серця
Тепер стою розлукою зігріта
І сльози сиплять гірко без кінця...
Вмиваю ними свої темні ночі
Порожні вулиці вдихаю знов
Я скрізь лиш бачу твої сині очі
Я чую як кричить в душі любов...
Вона тихенько помирає...
