І.
З чиїм дитинством на одній нозі то
У млистім листі з вітром навстрибці,
В криниці з сонцем навперейми літо
Вигойдує канікул манівці.
2.
Синцями сутінки, подряпинами зорі
Вливають схлип солоний болю в набряк скронь:
Чия ж то посмішка — солодкий владний порух —
Торує памороки в сум'ятті безсонь.
