Я задихаюсь без твоїх обіймів
Без дотику рідних очей
Колише вітер смутку війни
Порожніх вулиць та ночей
У втомі знов палає моє серце
Крихкими кроками кричить
Розбите мрій моіх люстерце
І так тремтить...І так болить...
Я задихаюсь у цій порожнечі
А самота у холоді сміється
Вкриває чорним мої плечі
Й душа сльозами розірветься
