Почавши свій шлях від кота Леопольда
Ця фраза в мізках багатьох прижилась.
Не знаю чи була вона при Аскольді,
А нині вона до абсурду звелась.
«Давайте, давайте, давайте, давайте!»
Кричать хто попало, кричать про будь-що,
«Вставайте, чекайте, стріляйте, співайте!»-
Їх не говорить хіба-що ледащо.
«Давайте» візьмемось всім миром за руки,
«Давайте» закінчим з війною у нас!»»
І тут під святково-урочисті звуки
Б’ють по руках цих протягнутих вас.
«-Давайте збудуємо міст через річку
Як символ любові, як новий фасон» -
Щоб у чергову свою «п’ятирічку
Вкрасти новий, вже не перший мільйон.
«-Давайте сформуємо уряд довіри,
Щоб нас полюбив український народ!» -
Кричав депутат весь в «любові» без міри
Черговий обдумавши свій піар-ход.
«Стрибайте від радості люди, стрибайте!
Вам пенсію більшу – десь гривні на три,
У грудні дамо, тож закони читайте,
І в танцях діждемось цієї пори.
Якщо не помітили цього, то знайте:
Той ворог народу, хто в нас не стриба.
Де не повернись те безглузде «давайте!»
Сплелось у вінку з гірким словом «ганьба!»
