У нитях гілок - генія обличчя
І паростки у Всесвіт незабутні,
Зорять крізь час складні картини-притчі,
Мереживом плетуться у майбутнє.
Феєрія, цвітіння, зимні очі -
Щоб у природі вільно прорости.
Картини Марчука такі пророчі -
Щораз відкриють вам нові світи.
