ЛЮДИ… ЛЮДИ…
***************
Нещирості людей як виразки в душі.
Так глибоко та болісно вражають:
У вічі – як свої. Нахвалюють вірші…
А поза очі – зневажають.
*************
Не золото життя, хто тільки поруч був,
А потім, ніби птах, у далечінь полинув.
Той злиток золотий, хто в свято не забув
І у нещастя мить не зрадив, не покинув.
**************
Когось ми судимо… недоліки людські
Виказуємо, начебто, безгрішними вустами.
Якщо прикласти дзеркало на судження такі,
То ми у ньому – такі самі…
**************
Якщо ти захотів як щирий, справжній друг,
Комусь допомогти, а той не взяв підмогу,
Уважно придивись: чи ти для нього друг,
Чи просто як сміття, що впало на дорогу.
***************
Шукав серед людей для серця самоцвіт.
Прожив своє життя немов шахтар з проходки:
Перебирав породу на дразі стільки літ…
Блищить багато хто, та тільки… як підробки!
30.04.2016
Дякую Вам!
