сонечко і вітер...
вітер аж голодний!
сонечко в зеніті,
вітер дме зі сходу.
у безмежній сині
небеса розкриті,
гомінкі весінні
у вітанні віти.
квіточки не квітнуть,
хоч і квітень наче.
зазирає літо
поглядом юначим.
обрії прозорі
і десь від узлісся
в степові простори
лине дзвінко пісня.
пісня та пташина
сполохом у серці.
і весіння днина
у чеканні все щось -
у чеканні квітів?..
радості коханні?..
зазирає літо
в цій порі незнане.
