Місячним променем я доторкнуся до шибки,
Тихо підкрадусь до тебе у вимірі снів,
Ніжно зіграю на струнах чарівної скрипки...
Вранці розтану туманом в рутинності днів...
Ніжна мелодія буде звучати настирно!
Звідки взялася й чому так чарівно звучить?
Ти запитаєш себе: от чому безупинно
Нею вібрує душа і співа, аж дзвенить?
Знаю про це лише я і натомлений вітер...
Знає ще місяць, а також, можливо, цей вірш...
Ти цю мелодію серед римованих літер
Чуєш? Скажи мені, чуєш? Чому ти мовчиш?..
Ах! Как же Вы умеете складно играть...на
женских чувствах! "Таинственный Ромео!"
И мелодия...загадочная... звучит так искренне...так нежно... Но я не молчу! Я кричу: БРАВО!!!
(мне приходится переводить со словарём некоторые слова.)
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00