Чому тремтить моя душа від любові?
Чому серце пестить її надію нездійсненну?
Чому ніч мовчить, знесилена негодою,
надія ж моя хоче жити спокусою та вродою.
Вранці сиріє, шелестять дерева,
цілуються ясне сонечко з блакитним небом,
виникає бажання дієве.
Смуток ночі гасне,
а натомість народжується світлий день,
новий, прекрасний.
