Можливо осінь не права,
Що плачуть тихо ранки - роси
І листя щемно завива
В журбу їдкії папіроси...
І дим здіймається навколо,
І сонце топиться в тумані,
За срібним полем темним колом
Складає мрія орігамі...
А вітер - справді бунтівник,
Витрушує останні сили,
Де мій вірний рятівник,
Котрий сум візьме на вили ?
Немає шансу щось змінити,
Промерзли враз крихкі слова,
Їм би вогник запалити,
Підкинь у піч сухі дрова...
