Так мало в нас розмов банальних ,
Мрійливих поглядів чи почуттів.
Так мало ваших ляпасів моральних ,
Для вас я б їх що день терпів .
Так мало в нас простого слова ,
Прогулянок в обідній фарс .
Так мало вкрала рідна мова ,
Не обділивши тільки вас .
Не вистачає близькості страшенно,
Обняти хочу,об'єднавши в Нас !
Узять за руку й попросити чемно:
"Вертайсь до мене як настане час!"
