Олекса Удайко
ВІДДАЙ ЛЮБОВ
Віддай мені хоч крихітку тепла!..
Я відігріюсь в нім, та не зомлію
І не згорю, як ніч моя, дотла,
Лиш засвічусь від іскорки надії.
Віддай негоди і похмурі дні…
А ще панянку-ніжність у додачу...
Й прокинешся – як у казковім сні:
Я всім життям своїм тобі віддячу!
Віддай любов, та вірність не поруш!
Тобі змурую я гранітну пристань
І вирощу мільйони білих руж...
А ще віддам тобі жагучу пристрасть.
Та ряст топтати, мила, не спіши:
Піти у вічність, серденько, успієш.
Віддай кришталі серця і душі!
Віддай любов!.. І ти не пожалієш.
--------------------
Віталій Назарук
ЛЕЛЕКИ
Давно вже на крилі, давно лелеки
Збираються у край, у край далекий,
Мої літа, біжать у даль далеко –
Немов до вирію летять лелеки…
Птахи летять в вишині,
Линуть у теплі краї…
Через літа, через моря далекі,
Повернуться до нас назад лелеки,
І заклекоче на весні гніздечко,
І порадіє знов моє сердечко.
Птахи летять ввишині,
Радість несуть навесні…
Давно вже на крилі, давно лелеки,
Збираються у край, у край далекий,
Мої літа, біжать у даль далеко –
Немов до вирію летять лелеки…
--------------------
Крилата
Чому жура?
Чому жура гніздо у серці звила?
Чому додолу опустились крила?
Чому жарина ув очах погасла,
Не будить кров п'янке кохання гасло?
О, чом так смутно мені
В літні червневі ці дні?
Чому Земля спинилась на орбіті?
Чуття клубком застигли у граніті,
Чому у сонця помаліли сили?
Тому що ти забув про мене, милий.
Чом ти покинув мене?
Ой, як же холодом дме.
О, повернись, дощем рясним пролийся.
Душі моєї ти любов’ю впийся
Чуття тримать навіщо у заторі?
Давай запалимо у небі зорі.
О, повернися в життя.
Радість верни почуттям.
--------------------
Дід Миколай
Спустився шал цей із небес
Акордом пристрасть вирвалась із гами,
Нектар любові, спитий вже губами…
Не можу милий більше, я страждати,
Сьогодні ж хочу все тобі віддати.
Як, Боже, милі мені,
Благості ці неземні.
Не зволікай прошу тебе, не зволікай,
Я віддалася вся, прошу тебе, кохай.
Моє серденько втомлене хмеліє,
Бери мене усю не пожалієш.
Як, Боже, милі мені,
Благості ці неземні.
Візьми мене за грудоньки руками,
Омий нектар любові знов губами.
До мене милий в лоно йди прилини,
Які ж солодкі ці мені хвилини.
Як, Боже, милі мені,
Благості ці неземні.
Пробач нам, Боже, ці гріхи простивши,
Кохання наше, грішне освятивши.
Адже спустився шал цей із небес,
Зійшов до нас із райдуги чудес.
-----------------
горлиця
Моя незабутня хатина
Минають дні далеко на чужині ,
А я ще й досі у своїй хатині,
У мріях, у думках у снах тривожних,
До серця пригортаю згадку кожну.
У мріях, у думках, у снах тривожних,
До серця пригортаю згадку кожну.
Летять роки і тануть мов сніжинки,
В моїй душі біжать у даль стежинки ,
І крутяться, міняються картини,
Екран погас, а я ще на чужині.
І крутяться, міняються картини
Екран погас, а я ще на чужині.
О, краю мій, і ти моя хатина,
Нехай лютує сива хуртовина,
Та ви у серці, а тут завжди тепло,
Моє дитинство й досі ще не смеркло .
Та ви у серці, а тут завжди тепло,
Моє дитинство й досі ще не смеркло.
----------------
Юрген Пті (Юрій Малий)
Небесна сотня
Вже стільки днів, як ви в душі країни.
Ні ви не янголи, я з цим не згодний.
Хмаринки білі ви у небі синім,
про вас я плачу не лише сьогодні.
Іще недавно ви – живі та різні,
Нам відстояли право на свободу.
І зараз де б не був я, але скрізь ви
на небі синім з заходу до сходу.
На небі, непомітна та присутня,
Увесь цей час і далі, відсьогодні,
Нестиме варту, в тому її сутність,
За наш народ його Небесна Сотня.
Дуж сподобалось. На мобілку я можу заспівати.
МІй текст. Виставила зранку на своїй сторінці, але ще правила, тому вам прнесла в обід.
Чому жура гніздо у серці звила?
Чому додолу опустились крила?
Чому жарина ув очах погасла,
Не будить кров п'янке кохання гасло?
О, чом так смутно мені
В літні червневі ці дні?
Чому Земля спинилась на орбіті?
Чуття клубком застигли у граніті,
Чому у сонця помаліли сили?
Тому що ти забув про мене, милий.
Чом ти покинув мене?
Ой, як же холодом дме.
О, повернись, дощем рясним пролийся.
Душі моєї ти любов’ю впийся
Чуття тримать навіщо у заторі?
Давай запалимо у небі зорі.
О, повернися в життя.
Радість верни почуттям.
Але ті вставки, щось тіпа приспіву, можна забрати.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний вірш! Цілком пісенний. Вставки можна й виспівати, можна речитативом продекламувати.
Якщо б заспівали - було б добре! Звичайно, краще б на хороший мікрофон, може в когось є.
Мелодія прекрасна і вірш Олекси Удайко дуже гарний. Я не спеціаліст в піснях, та думаю що можна зробити чудову пісню.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У нас дуже багато чудових співаків. Чимало хороших поетів, непоганих композиторів - а значить і пісень. Але немає продюсерів, які б виконавцям пропонували пісні. От і немає чим радіостанціям заповнювати ефір навіть по квоті в 50%. Тому й звучить лише російськомовне.
Мелодія – чудова! Але побачила пропозицію лише зараз, коли вже є дуже достойний вірш пана Удайка. Там лише в 1 і 3 рядочках не вистачає по одному складу, але це виправить чарівне легато(якщо я не помиляюсь, це так називається).
А мелодію таки візьму, бо сподобалась. Дякую!
Успіхів Вам!!!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, пані Світлано, чудово відчуваєте ритм і музику. Не всі в музиці чітко вловлюють ритміку. Я не прискіпуюсь до поетів через 1-2 лишні чи недостаючі склади. Гарний співак дійсно може зімпровізувати - і один склад розтягнути на дві-три ноти, або навпаки втулити на одну ноту два-три склади. В західній музиці це суцільна практика - у них дуже рідко в мелодії і вірші фіксована кількість нот і складів.
