Як повернусь з війни, зустрічай мене біля порогу,
лиш не плач, не ридай - обніми й поцілунком зігрій.
Я повернусь живим, бо ти щиро молилися Богу,
один з сотні бійців, що вступили із ворогом в бій.
Я лишився живим лиш один з героїчної сотні
і тепер за усіх решту віку судилось прожить,
відкохати за всіх, у цілунках згоряти спекотних
та повік пам"ятатати, якою ціною ця мить.
Поцілуй мене так, як колись у садку ти любила,
коли ми ще не знали жорстокого слова "війна".
я за кожного з них поцілую тебе, моя мила,
за всю сотню один відкохати я маю сповна.
дуже чуйно
