Ти бачив світ, мій любий
друже,
річки і гори, і моря?
А люди між собою дружні
чи всі вони одна сім'я?
Чи хто на кого нападає,
гризе чужий шматок
землі?
Старий малого убиває
чи, може, все там
навпаки?
Чи хтось паплюжить
чиюсь мову
і йде з війною на братів?
Чи посягають там на волю,
простори і земель й
морів?
Не знаю я і ти не кажеш.
А страшно спати вже
вночі!
Бо той, хто вчора був ще
братом,
сьогодні більше захотів!
Тупцює, ріже нам кордони,
кидає злі, страшні слова!..
Він хоче, хоче, хоче крові!
І хай не бреше-це війна!
О люди, люди! Боже,
Боже!
Вже 21 вік глухий!
Дорожче коштувати може
ота земля за смерть
братів?!
Сусіди, може, ви здуріли?
Не хочете у мирі жить?
А, може, ви там і не жили,
і нападали, що є мить?
А може, ви завжди хотіли,
щоб сиротіли ваші діти?
Щоб землю вкрили всю
могили
і щоби битись, битись,
битись?..
Мій любий друже, сусід-
брате,
розплющи очі, схаменися!
Навіщо це чи те тобі
забрати?
Ми хочемо всі дружно
жити!
Ми всі-одна сім'я-
слов'яни!
Дружити маєм між собою,
а не бажати злості в п'яні,
й ходити на братів
війною!
ID:
485265
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 12.03.2014 19:40:01
© дата внесення змiн: 12.03.2014 19:40:01
автор: Поправка Юлія
Вкажіть причину вашої скарги
|
