Буря вина скотилася в ріку
Й підбурила течію забрати усе.
Всі крики стоять поза межами світу,
Всі крики - це ехо, що вітер несе.
Під бетонними хмарами тверезість невпинно
Марнує свої ж найкращі роки.
Не так вже й важливо чи тепло, чи зимно,
Коли одне лише слово позаду - могли.