Не віднайти нам шлях із лабіринту долі,
Вона сама давно блукає без ключів
НЕмов чумак, який шукає солі -
Бредуть усі від злиднів в паничі...
Коли з юрби спіймаєш погляд
Очей...Що струмом пройде крізь нейрони,
Ураз міняється світогляд -
Нехай думки скидають темні капюшони...
Якщо ж посмієш пальчиком торкнутись
Цього стократ святого тіла -
Знімієш враз... не ворохнутись,
Бо до паралічу краса сп*янила...
У твоїх мріях - два квитки ,
Для плавання всього життя,
Та серце розриває на шматки-
Небуде спільного биття...
Ти не один побачив очі -
Усі навколо впали на коліна,
Для них не варті дні і ночі
Цих ніг,що омиває піна...
Ти йди вперед з закритими очима
І нитка долі приведе у сіть,
Лиш той хто справді вірить в диво
У доленосну хвилю не змовчить...
