В татуюваннях грають почуття,
бо це душа набита поверх шкіри -
Разом із голкою стрімким биттям
Вбиваю в серці вміння віри...
Нехай малюнки завше не зникають,
а я щоразу спомини тривожу
Т атуювання й серця не минають,
І їх металом випалить не зможу...
Ця фарба перетворює в хамелеона -
Мене...до плачу жаль,
Із листя мрій осипана вже крона
Міцним корінням пророста печаль...
Міцна рука у майстера тату -
Не вирвати долоню із кайданів,
Подібну маєте мету
Не розрізняючи духовних санів...
Тож хай ця голка, як кинжал
ПУскає кров не бачачи страждань -
Моє життя занедбаний провал,
В якім немає місця для бажань...
