Ти вип'єш з мене весь адреналін,
Холодним подихом наповниш мої груди,
Залишиться лишень холодна тінь,
Температура від душевної застуди...
І сум той з ізотопами зими
Розіллється по молодих ще венах,
Я наберуся у відчаї пітьми
І медицин, прописаних інтерном...
Прокинуся, коли вже двадцять п'ять,
Знайду тебе або на тебе схожу,
Усі по рівнозначному мовчать,
Чому ж і я мовчати так не можу...