Сховалися у складках ночі
Перипетії прожитого дня,
І знову опускаєш очі -
Твої слова - відточена брехня...
У лабіринтах вчора ще блукають вчинки,
Які забув здійснити через лінь...
З неправди вите сяйво павутинки
Липкі тенета,що спіймають тінь...
В конвульсіях биття вся нагорода,
Яку ти дійсно заслужив,
Твоє обличчя - мана вроди -
Під маскою хтось демона зростив...
Ступивши раз на шлях обману
Загубиш стежки істини життя,
Тепер ти рядова ділянка клану,
Із лав якого відсутнє вороття..
Бо опію брехня дасть фори
В її обіймах міліарди тіл,
І вражені тим вірусом-актори,
В крові для них немає антитіл...
І все життя ми граємо спектакль,
В якому правда - прибиральниця на сцені,
Одна команда саоютуєм "хайль" -
Не бачачи дірок в моральності кишені...
