Котиться серце по лезі ножа,
Паскудно в душі - гнітить журба.
Гнівиться небо – гуляє гроза,
Запізно ти стукаєш в двері весна.
Впаде на трави ранкова сльоза,
Забути, що знаю, щоб знала Вона.
Краще б налити ще келих вина,
Випити зопалу його до дна.
Стерти в віршах нахабні слова,
Помолитися Богу й віддатися снам.
Кохати не важко та річка стрімка,
Загубиться серце на лезі ножа.
Гарно дуже.
