Мені далекий світ незрілих почуттів,
З дитинства ще ввібрав у себе
Проникливості, щирості і слів,
Які тобі дарую серед неба…
Мені чужий сьогоднішній мотив,
Міняти рукавички крізь відносин,
Напевно, у мені ще повна сил
Живе ще совісна двадцятилітня осінь…
Мені на зло і принципам моїм
Чомусь всі рвуться поломать довіру…
Нехай…Мовчати серед стін,
І далі вірити в свою самотню віру…
