Могутній водоспад мого бажання
кричить: "До ніг я покладу весь світ за мить".
Фантазія: "Почуй моє прохання".
А розум спить.
Іду по вулиці без оглядання,
до тебе, милая, спішу- так купідон летить.
Феєрія мого й твого кохання.
Бо розум спить.
Моя душа уже не змінить спрямування.
І темний вир думок світліє- треба жить!
Тобі віддам я серце без вагання.
Хай розум спить.
