Нічого нас не врятує
Від нашої краси,
Від нашої самозакоханості
У повсякденному житті.
Присвячене життя собі
Не варте спогадів,
Не варте похвал
Втрачаємо емоції.
А даровані поцілунки
Чи гідні вони нас.
Чи можливо так вважати
Не стаючи буттям.
В бутті ми зрозуміємо
Цінність оточення.
Холодним поцілунком,
Дарунком в чорному плащі.
