Німа й сліпа віднині моя Муза -
Для неї римування, як обуза.
І розмір шкандибає, як каліка,
А над рядками цензор, як шуліка…
Зіщулилась, закрила свої очі,
Чекаючи на відгуки "пророчі".
На всяк випадок щит напроти серця,
І одягла на очі темні скельця…
На голову шолом міцний сталевий,
Оголені щоб захистити нерви.
Заздалегідь продумала старанно,
Щоб потім не "зализувати рани"…
Броня блищить, занурившись у лати,
Нікого не пускає у пенати...