мій поділ часу на ніч і ніч,
коли заклинання крапають з ринв іржавих,
коли з цікавих книжок виповзає пам'ять,-
мій поділ часу на ніч і ніч...
без ліхтарів промерзлих, без слів
розмикається замкнуте коло,
перетворюючись в усмішку веселкову.
мої казкові сюжети гидкі й облізлі,
стислі зітхання на стінах замість картин.
один лише ранок
і знову поділ на ніч і ніч...
переписуються в повітрі усі мої копії,
тиснуть світлом і тицяють пальцем,
неначе я іншої раси.
запаси зізнань подрібнішали,
тишею бути незвично і холодно.
змолоду часто малюють такі портрети,
щоб померти можна було б з гідністю,
а я не малюю ніколи ніч і ніч...
краще б це був поділ на варни,
безкарне таке самоїдство,
таке дрібне і ліхтарно-промерзле.
краще б мене накреслив той,
хто бачить єдність ночі і ночі.
А у Вашої ЛГ-обидві темні.Цікаво.Щось у цих думках таке потайбічне і таємниче!.. 
