Сонце лізе в очі, чмокає у щоки,
Я закриваю вії і ловлю вустами
Його проміння...уявляючи, що ти
Цілуєш мене і обіймаєш руками.
Ці миттєвості гріють серце і душу
Та чекати на тебе я все ж таки мушу,
Бо тільки ти висушиш з обличчя сльози
І не пустиш до мене тих сивих морозів.
Що холодом пеленають і сковують
Моє тіло...в самотності таке вразливе...
З тобою, самота до безодні сплине...
Я вже не сама, нехай морози це чують.
Сонячні зайчики все скачуть по мені,
А вуста, смакують поцілунками, в жазі
Їх чи твоїй... такі солодкі і терпкі...
Плине наше кохання в осінньому джазі.
"Моє тіло...в самотності таке вразливе...
