Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Журавка: Не питай як я живу - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олеся Шевчук, 09.04.2011 - 15:35
А я – сильна. Я, дивись, сміюся.Важливі слова для кожного з нас. Красиво. AleksKr, 01.02.2011 - 11:38
Знаєте, прощо я думаю, коли читаю Ваші вірши? Думаю, хоча-б Ві не зламались, й були й надалі такою, як Ви є. Щастя Вам! Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що серйозно? Груздева(Кузнецова) Ирина, 10.12.2010 - 11:36
А мне бы интересно было узнать ( не могу согласиться с предыдущим комментарием А_А_А)как живёт "человек из прошлого"http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164532 Юрий Богатинский, 08.12.2010 - 15:09
Не питай як я живу - очень тупой вопрос, который может задать человек из прошлого.Ему наплевать на ответ, как и на человека.Встретились и надо дежурный вопросик задать, так для мимолётного разговора.Я вообще в таких случаях здороваюсь и прохожу мимо. Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можу не погодитись. Проте, все від ситуації таки залежить. kalush, 06.12.2010 - 21:52
Або Ти велика фантазерка і пишеш не те, що відчуваєш, або себе обманюєш.Але щасти Тобі в Твоїх обманах. Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Фантазерка? MC_Yorick, 06.12.2010 - 21:21
доволі рідко трапляються настільки сильні, вродливі та талановиті жінки як ти - бережи себе Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що змусив мене посміхнутися. Щасти тобі!!! kalush, 06.12.2010 - 20:40
Трохи трагічно, але як завжди поетично тонко.Пробач, але хочеться передразнити, щоб підняти Тобі настрій. Ти ж знаєш, я без злоби, але лише з трепетним відчуттям Твого таланту. Не питай, як я живу, Що їла, пила, Щастя було на яву, Зламало крила. Я до церкви не піду, Немає щастя, Нащо кликати біду Святим причастям. Я сама собі живу, А Ти безчесний, Я за хвилями пливу, Згубила весла. Я поставила мету, Тебе забути, Я стежки всі замету, Що до покути. Все, що було поміж нас Важке каміння, І вогонь кохання згас, Як ніч осіння. ... Василь Калуш. Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зарифмували нічогенько, образно....Але, нажаль, не вгадали ні настрою, ні суті всієї ситуації. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||