| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: А він стояв, закоханий у осінь… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ще раз щиро дякую! Дуже приємно.   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Наталі! Рада Вам!   Юхниця Євген, 16.11.2010 - 13:24Красивий вірш, можна було тільки образ вжити про ножки - що не босі, бо осінь - якраз встелює, покриває, одягає землю листям кольоровим, якщо захочете, звичайно Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Осінь може й встелює, покриває і т.д. землю, але сама вона тендітна, легко вбрана і боса, погляньте на ілюстрацію поруч вірша.   Олексій Тичко, 16.11.2010 - 11:57Клас!Адель, вірш з під вашого пера прийшов у світ осінній так вчасно і так красиво прозвучав! Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую щиро, Олексію! Рада Вам !   jaryj, 16.11.2010 - 09:51Чудово написано! Ніжно-преніжно! Дуже яскраві образи! Але маю кілька невеликих зауважень “Ти  змерзла... " і "то  приректи  себе  на  вічний  сум"                           | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||||||