«Прощай Іване, шляхетна іскро, вічного вогню!»
Ліна Костенко («Маруся Чурай»)
Куля не знайшла Івана,
Його знайшла холодна сталь
Така ж сувора й невблаганна,
Як біль, як смуток, як печаль…
Як нерозділене кохання,
Безповоротна, як війна....
Як те нездійснене бажання,
Гірка болюча, як вина.
прощай,прощай козаче вірний Йване,
прости, Шляхетна іскро, вічного вогню…
Не обійме,не подарує співчуття жадане,
«Я для Марусі жив,але без неї догорю!»