Знову тебе вбито,
Знову ти програв,
Останній гріш пропито,
Чорт тебе б забрав!
Втратив все:і совість,
І гідність в цій біді,
Знайшов себе натомість,
Втопленим в нужді.
Гей,Вітьок,братуха,що це є з тобою?
Ох, же, і паскудна,ця твоя війна,
Знову ти горілці програєш без бою,
А твоя Маруся ,ніч кляне, сумна ,
Подивись на цвинтар:там лежать без ліку,
Рівними рядками, тьма таких,як ти,
Скільки в цьому світі вже прожито віку,
Ще ні один не зміг її перемогти...
Ну ж бо, друже,слухай,нумо,піднімайся,
Я у тебе вірю: тобі ще йти і йти.
Ну що,згадав мене,Вітьок,признайся,
А пам`ятаєш молодість-як ти збирав "вісти"?
Тим буйним щедрим літечком...
Ти ж міг іще рости й рости,
Ох,Віктор,Вітя,Вітєчка,
Не спалюй всі мости!
ID:
179669
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 24.03.2010 20:29:50
© дата внесення змiн: 24.03.2010 20:29:50
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|