Я видамся тобі сьогодні із недугою.
А марнувати час дістало тугою.
Ну що, сфальшивити і посміхнутись, легенько?
Чомусь не хочеться здаватись телепнем.
Тому отак – за видноколом дике хлипання.
У аш два о примхливі мізки випрані.
І зупинюсь, твоїм обличчям зачарований.
Триклятий біль у тріснуте скеровано.
11.01.06
