боже бережи мурашину королеву
їй з талією у хітиновому корсеті
так важко вдихнути на повний протяг
в неї тисячна армія з цупкими лапками
що котять в її комори
і пил і пилок
і тирсу річних кілець
і рештки бурштинової консервації з
усіма її миттєвостями
такими схожими на них самих
боже бережи мурашину королеву
в неї тисячна армія і самотність
в неї спогади про політ
їй все важче згадати лиця дерев –
лишаються тільки контури –
вона повнить їх всім що несе їй
вузеньке світло в проходах
але цього мало
священна корова мурашнику
хай святиться вим’я її
хай гойдають її віддзеркалення
тисячі рухливих очей
хай подув лягає подивом
на прозорі уламки крил
хай ще вібрують
коли склорізами по повітрю
різьблять цикади
боже бережи мурашину королеву
вона в самому центрі темряви
мімікрує з нею одна під одну
королево
бережи мурашиного бога
коли убиваєш його і народжуєш і
знов
07.06.25
