Зима, мороз. І сніг летить
Але не тішить, не чарує.
Життя летить, і час як мить,
Щодень гримить, війна гартує,
Майбутнє губиться в імлі,
Коли ж той рай небесний буде?
Існує пекло й на землі,
Його самі створили люди.
Друг пізнається у біді,
А лиха в нас тепер доволі.
Бо гинуть люди молоді,
Згасають дні, зникають долі.
А зорі дивляться з небес,
І ночі плачуть зорепадом.
Чекаєм дива і чудес,
Та зла фортуна сипле градом.
Про щастя мріємо у снах,
Ми народилися, щоб жити!
Все переміниться... весна
Повинна щось в житті змінити!
