Ліній перетини в простір заплетені,
краплі свідомості, краплі ідей,
диво любові, що поміж планетами
з дивних істот робить справжніх Людей.
Душі, що квітнуть неначе магнолії,
коли знаходять нові відчуття,
рух, що долає невидимі колії
тіла у вимірі часу й буття.
Світлі сади, де закутують пахощі,
смак вже достиглих солодких плодів –
ці відчуття, мов малесенькі радощі,
станції щастя, живих поїздів.
Танець, як мова, не всім подарована,
щастя відчути й побачити сенс,
світла вібрація музики й слова нам
звуків потік у світогляд несе.
Дотик, обійми, що змушують плакати,
жити й сміятися щастям гучним.
Світ відчуттів, що збираєм по клаптиках,
світ почуттів, невловимих, мов дим.
Світ, що сприймаємо кожен по-різному,
Всесвіт всередині кожного з нас.
Шлях, пізнання, розуміння, обізнаність,
людяність наша – незламний каркас.
ID:
1053401
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.12.2025 15:22:50
© дата внесення змiн: 16.12.2025 15:29:53
автор: Ася Оксамитна
Вкажіть причину вашої скарги
|
