|
А коли на душі буває важко,
Серце бентежить дивне відчуття.
Лети у святий храм наче пташка,
І молись до Небесного Отця.
О милий Боже, мій Царю Небесний!,
Тобі довіряю своє життя.
Молюсь я у твій образ пречудесний!
Захисти від біди моє дитя.
Люті вороги точать гострі мечі
Хочуть смерті ,щоб я кров'ю стікала.
Дай міць, сили , коли стою я на межі -
Зціли від ран ,щоб болю не знала.
У важкий час моє серце тривожить ,
Ворог цілиться мечем на життя.
Уповаю на твою милість Боже, -
Захисти рукою від стріл дитя!
А я безпомічна наче дитина,
І опускаю руки від тривог.
Прошу тебе, захисти мого сина!
Ти - мій Спаситель мій лікар, мій Бог.
Прошу тебе, мій Господи - благаю!
Не дай, щоб впав із голови волос.
Перед тобою голову схиляю!...
Напій водою, як в полі колос.
Від безсилля я надію втрачаю,-
Думки не дають спати ночами.
Боже, тобі одному довіряю!...
Бо ти є наш батько, цар над нами.
2------------------------------
Запалю свічу у Господнім храмі
Помолюсь я Богу за Україну .
Розкажу про біль землі - божій мамі,
Вона обійме, як мати дитину.
Матінко божа - небесна царице !
Схиляю голову перед тобою.
В моїм краю ллється кров, як водиця...
Тут йде війна, косить людей косою.
Запалю свічу, до образу святого,
За тих, кого немає більше з нами.
У ревній молитві я попрошу Бога -
Хай закриє небо під небесами!
Ростуть могили , як в полі явори-
Війна забирає найкращих синів.
Злітають у небо наче голуби...
Від сліз сивіють коси у матерів.
Злітають орли, як птахи в небеса-
Лишають рідну хату, своїх батьків
В'яне наче цвіт весни їхня краса...
Стоїть мати, як билина між дубів.
Злітають сини у сиві тумани
Плачуть грозами пречисті небеса.
Лишають на землі глибокі рани,
Цвітуть зорями їхні імена.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ID:
1051646
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 18.11.2025 01:33:34
© дата внесення змiн: 18.11.2025 01:35:42
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
