| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ПАРОСТОК НЕЗЛАМНОСТІ
Я маю світло у своїй душі
І темрява мене не подолає.
Слова насінням проростають в глибині
Написане душею не згорає.
Збираю свої рими з намистин
Серед руїн завжди шукаю сонця
Я знаю, що у світі не один
Розбите серце маю у долоньці
Посічене болючим свистом куль,
Уражене ще й спогадом щемливим
Були часи, коли надії нуль,
Але з словами виростають крила,
І віра стяг здіймає в небеса
Над попелом, коли навкруг руїни
А за вікном вирує листопад
Лиш спогад весняний дарує крила.
Любове, о натхненнице моя:
До світу і людей, до України !
Зорею будь у найтемніший час
І паростком незламності в руїнах.
10.11.2025 р
© Ігор Козак
ID:
1051251
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика дата надходження: 11.11.2025 13:18:05
© дата внесення змiн: 11.11.2025 13:18:05
автор: Ігор Козак
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|