Ось алея з горобин. Стоять такі милі:
- Чому ґрона опустили, - сумні, невеселі?
Чи жалку́єте, що вже не літають бджілки?
Опадає жовте листя із кожної гілки...
Чи поринули в дрімо́ту? Ні, не час вам спати,
Прилетять ще снігурі ягідки клювати.
Захурделиться навколо, замете стежини,
Будуть втіхою для них віти горобини.
Не сумуйте ж ви, красуні, - осені принада,
Прикрашайте землю рідну, будемо вам раді.
Готуватимо настої не тільки з калини,
Не менш цінні і цілющі ґрона горобини.
Все природа віддає, що тільки у змозі,
Перша поміч з горобини при вітамінозі.
Ще дівчатками, бувало, кетяги зривали,
Із рубінів-ягідок намисто низали.
Це були тоді для нас хоч якісь обновки,
Утішались і гордились малі українки.
Шанували горобину завжди і донині
Вона Символ життя й сили у нас в Україні. *
* Примітка : Горобина є символом життя, відродження та сили, що
уособлює зв'язок з національною спадщиною України.
Це могутній оберег, приносить у дім добробут і щастя.
Це ж так добре, що Україна має такий оберіг!Дай Боже миру і добра! 
