Люблю тебе, люблю, тебе кохаю...
Хочу прожить з тобою все життя.
Ти пристань надії - куточок раю ,
Моє натхнення - світлі почуття .
Люблю тебе ,як любить небо птах
Як голуб голубку, лебідь лебідку.
Ти моє щастя у моїх руках,
Лелію в своїм серці наче квітку.
Люблю тебе, тебе одну кохаю...
Ти наче зірка у літній вечір.
Тебе, як корабля з моря чекаю,-
Ти вабиш мене в краї далечі.
Люблю тебе, за усмішку милу,
За ніжний погляд і чарівні очі.
За добре серце, душу красиву
За мову ласкаву і стан жіночий.
Люблю тебе, як день ясне сонце,-
Як літній вечір - місяць, ясні зорі.
Як весна спів пташки край віконця,
Коли танцює вальс у просторі.
Люблю тебе, наче скрипку скрипаль,
Відчуваю твоє я серцебиття .
Ти моя радіcть ,мій смуток , печаль...
Моя пізня любов - моє життя .
КОМПОЗИТОРИ ТАК НАСТРОЇЛИ ЩОБ ПИСАТИ ТАК ВІРШІ .ЩОБ ПІЗНІШЕ ПІСНЮ НЕ ПЕРЕПИСУВАТИ ВІД ІМЕНІ ЧОЛОВІКА.
Я СПОЧАТКУ НІЯК НЕМОГЛА , А ПІЗНІШЕ ЯК ПРИЙДЕ ВІД ЖІНКИ МУЗА , ТО МАЮ ЧАС ТО ПИШУ ВІД ІМЕНІ ЧОЛОВІКА, НЕ ВСЕ ЯК Є ЧАС
Ви так часто, Марійко, пишете від імені чоловіка... мабуть, це непросто... 
КОМПОЗИТОРИ ТАК НАСТРОЇЛИ ЩОБ ПИСАТИ ТАК ВІРШІ .ЩОБ ПІЗНІШЕ ПІСНЮ НЕ ПЕРЕПИСУВАТИ ВІД ІМЕНІ ЧОЛОВІКА.
Чудова любовна лірика! 
Чудово! 
