|
Смугасте, як тільник - ярлик наш на життя,
На серця ритм "люблю" - ярлик пекельна ноша,
Коли святі і вічні - Божі почуття,
Не бажані душі, бо любить вона гроші.
А наші діточки - дар дивний від Творця,
Уміють і без слів являти Суть Святого,
Бо з раю прибули - з ритмом "люблю" в серцях,
Бо вільни діти від - світогляду земного.
Відповімо за них перед Святим Творцем,
Як ставились до них дбайливо чи недбало,
Яким ми на землі були для них взірцем,
Який був дух в душі - безгрішний, чи зухвалий?
Як стан душі батьків - школярка у Христа,
Хто Переможець над - смертним гріхом і смертю,
Творця життя - "люблю" - щасливий її стан,
Їй, ніби рибі зонт, світогляд грішно - смертний!
***
ЗУХВАЛІСТЬ - порок та вада особистості,
негативний поведінковий прояв,
симптом хамства, в релігії — гріх
#####
Ноша любви даже детям под силу
Жизнь нарекли полосатой тельняшкой,
Иго любви наказанием тяжким,
Волю свою утверждая, забыли:
Ноша любви даже детям по силам.
Воля Творца: «возлюбите друг друга»
Стала для нас, словно тяжким недУгом,
Нет бы, в глазёнки детишек вглядеться,
Чтобы увидеть в них чистое сердце.
Дети, как будто посланники рая,
Ангельским взглядом на мир наш взирают
Полным любви, на взаимность надеясь,
Взрослым душою и сердцем доверясь.
Коль поведём их дорогой страданий,
Что ж приведём им в своё оправданье -
То, что, восстав против воли Господней,
Тянем себя и детей к преисподней?
Может, не поздно мышленье по жилам:
Ноша любви даже детям по силам?
#####
В век расцвета формализма,
И упадка содержанья,
В мир хочу своею жизнью
Принести Дух восклицанья!
Восклицанья от познанья,
Что дан грешным дар спасенья,
Что в молитве покаянья
Всем Христос даёт прощенье!!!
Восклицанья от де-факто:
Душа стала чадом Божьим,
Обрести Его характер,
Как дитя Святого, сможет!
Восклицанья от участья
В действе вечного "люблю я",
Когда хочется от счастья
Петь под небом АЛЛИЛУИЯ!
Восклицанья - жизни норма,
Когда сердце в Божьей власти,
То душа не только формой,
Содержаньем - дышит счастьем!
Тело, как сосуд из глины,
В нём душа, как содержанье,
В ней храню любовь - святыню,
Мой Источник восклицаний!
ID:
1041679
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 14.06.2025 13:07:15
© дата внесення змiн: 14.06.2025 13:07:15
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
