Коли в кімнаті стане темно,
Закрию очі я свої.
Твоїх очей я не побачив,
Прокинусь знову я один...
Яскраві білі простерадла,
Із стелі хвилями лягли,
На моє ліжко, немов хмари,
У сні, виблискують вони.
Ти підійшла мене торкнувшись,
А я все спав, спиною вверх,
Почала ніжно цілувати,
І я прокинувся у мить...
Я б так хотів би повернутись.
Губами з твоїми зійтись.
Обняти міцно, не впускати,
Та сон, не вернеться уже😔
