На білий і холодний сніг
Краса яскрава впала біля ніг…
Не зміг минути, не спинитись,
В твоїм полоні опинитись,
Зізнатись, пожаліти,
У руки взяв щоби зігріти,
А ти встромила шип в долоні
І краплі потекли червоні...
За мить душа схолола на морозі
І мертво впав я у знемозі…
Самозакохана краса не гріє,
Хоча й сама зігрітись мріє…