Скільки разів мечем тебе рубали.
Й не раз ти пограбована була.
Та над руїнами ти завжди піднімалась.
Ти мов той фенікс з попелу цвіла.
На грудях в тебе завжди вишиванка.
Вінок з калини пломеніє і цвіте.
Він був з тобою ,коли була бранка.
Твій дух свободи вічний, він живе.
