Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сашко Негрич: Я відпускаю - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Бугрим, 05.07.2022 - 10:05
Прекрасно розумію як це відпускати того, кого любиш ((. Слава Богу, що я не знаю як це відчувати коли тебе зраджують, і тим паче у любовному трикутнику бути на тій стороні грані, на якій довелось побувати Вам. Відпускати важко, та набагато боляче, напевне, якщо це через зраду. Але у фіналі позитив - ти розумієш, що краще не бути з тими, хто не хоче бути з тобою!
Сашко Негрич відповів на коментар Оксана Бугрим, 05.07.2022 - 12:08
Дякую за ваші слова) Але насправді я цього не переживав) Просто в голові засіла фраза "Я відпускаю". Крутилась-вертілась, а потім - пішло-поїхало. Насправді спочатку думав написати тому, хто зрадив, але зрозумів, що пишеться для того, з ким зрадили.
Оксана Бугрим відповів на коментар Сашко Негрич, 05.07.2022 - 14:25
Це втішає, що Вас оминула чаша зрад. Але, Сашко, не робіть так більше - не знищуйте магію віршів такими відвертими відповідями на подібні коментарі. Тетяна Мерега, 01.07.2022 - 13:00
«Найвище уміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.»А для цього спочатку треба відпустити Сашко Негрич відповів на коментар Тетяна Мерега, 01.07.2022 - 16:48
Саме так) Хоча це і важко, та це незамінний крок, щоб жити нормально далі.
Сашко Негрич відповів на коментар kostyanika, 01.07.2022 - 12:36
Так, ви праві. Це ж значно краще, ніж плекати мертву надію, що, може, колись все повернеться)
Рунельо Вахейко, 30.06.2022 - 02:15
Майстерно! Я відпускаю !.. Відпускати - це особливий стан, не крутити одне і теж в голові, не прив'язувитись і не намагатись прив'язати до себе когось або щось, бо хто хоче жити в кайданах ,в клітці, в тюрмі. Відпустив - і ти вільний! Відпускати - це не просто і не значить забути... Слава Україні! Сашко Негрич відповів на коментар Рунельо Вахейко, 30.06.2022 - 09:01
Героям слава 💛💙. Цікаві роздуми. Погоджуюсь. Відпустити і забути - це різні речі. Та відпустити - це перший крок до звільнення. І це потрібно однозначно тому, хто хоче йти далі.
Макс Дрозд, 29.06.2022 - 18:19
Ох, Сашко, як інколи хочеться відпустити, але не хочеться бути вільним...Й сам багато пишу на таку тематику. В якомусь своєму вірші також були такі рядки: "Давай хоч раз побуду я з тобою таким твоїм, але на жаль чужим". Й дійсно, інколи справжнє кохання - суцільна невизначеність. А найгірше, коли кохаєш ти, а у відповідь - нікчемні натяки, й ніякого руху на зустріч. Ти ніби й хочеш відпустити, але не можеш. Або брешеш собі, що відпустив. А вже згодом, й дійсно відпускаєш, навіть не помітивши. Я це все також пройшов) Хоча, мабуть, за Вас молодший. Або хто зна?) Цікава штука це життя. А Ваші твори дійсно зачаровують. Громадянська лірика - на висоті, любовна й інтимна - на висоті. Любо читати. Дякую Вам) Сашко Негрич відповів на коментар Макс Дрозд, 29.06.2022 - 23:20
Я не з тих, хто страждає через любов. Вже давно це пережив, переріс) Але іноді хочеться і щось таке теж написати. Невизначеність чи невзаємність у почуттях - це завжди не приємно, боляче. Головне пережити це і йти далі. Виливати в творчість, наприклад. Або добиватися, якщо шанси таки є. В цьому вірші я вирішив відпустити. І навіть звертаюсь не до того, кого кохаю, а до того, кого він покохав після мене. Не знаю, чому так, до речі)Скільки вам років, Максе, якщо це не секрет? |
|
|
||||||||||||||||||||||||||